Публікації

Показано дописи з березень, 2021

ВІРНІСТЬ ОТЧІЙ ЗЕМЛІ: ЛИЦАР ДУХУ - ОЛЕКСІЙ ОПАНАСЮК ( ДО 85-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)

Зображення
  Біографія Народився в селі  Д у брівка   Брусилівського району   Житомирської області   29 березня   1936  року у великій селянській родині. Закінчив початкову школу в Дубрівці, семирічку в  Хомутці … Щоліта працював у  колгоспі , аби щось заробити. Літературне життя розпочав ще в шкільному віці, дописуючи до місцевої газети «Колгоспна правда»  етюди ,  новелета ,  оповідки . Одночасно у 8-му класі він пішов працювати їздовим, бо сім'я дуже голодувала. Трудову діяльність Олексій Євменович розпочав завідувачем  сільським клубом  в рідному селі, потім був обраний другим секретарем Брусилівського райкому  комсомолу . У  1957  році перейшов на роботу до редакції газети «Колгоспна правда». Згодом поступив на факультет журналістики в  Київському університеті . Публікувався в  журналах  «Зміна», «Дніпро», «Вітчизна». На молодого  новеліста  звернули увагу  Максим Тадейович Рильський  і  Олесь Терентійович Гончар . Збірник молодих авторів «Щасливої дороги» ( 1962 ) з прозовими

«ЄДНАЙМО ДУШІ СЛОВОМ КОБЗАРЯ»(207 РІЧНИЦЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ Т.Г.ШЕВЧЕНКА)

Зображення
  Народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 11 років. Його доглядала сестра Катерина. Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. В 1828 році він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського університету — портретисту Яну Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5 року. Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва. Улітку 1836 р. він познайомився зі своїм земляком — художником І. Сошенк